Лонгин Михайлович Цегельский b. 29 Agustus 1875 d. 13 Desember 1950
Dari Rodovid ID
| Marga (saat dilahirkan) | Цегельские |
| Jenis Kelamin | Pria |
| Nama lengkap (saat dilahirkan) | Лонгин Михайлович Цегельский |
| Nama lainnya | Льонгин |
| Orang Tua
♂ Михаил Львович Цегельский [Цегельские] b. 6 November 1848 d. 5 April 1944 ♀ Анізія Дзерович (Цегельська) [Дзеровичі] b. 1853 d. 1936 | |
| Halaman-wiki | wikipedia:uk:Цегельський_Лонгин |
Momen penting
29 Agustus 1875 lahir: Камінка Струмилова
perkawinan: ♀ Ольга Дуткевич (Цегельська) [Дуткевичі]
6 September 1906 kelahiran anak: Львів, ♂ Юрій Михайло Цегельський [Цегельські] b. 6 September 1906 d. 31 Mei 2001
18 September 1910 kelahiran anak: Львів, ♂ Лавро Миколай Цегельський [Цегельські] b. 18 September 1910 d. 24 Mei 1984
13 Desember 1950 wafat: Філадельфія, США
Catatan-catatan
 |
|
Український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.
З 1886 навчався в Академічній гімназії у Львові. У 1894 вступив на юридичний факультет Львівського університету. У 1898 році його скерували до Відня на правничо-адміністративну практику при міністерстві закордонних справ, звідки незабаром його делегували на рік до австрійського посольства в Стокгольмі. Після повернення у Львів Лонгин Цегельський захистив докторську дисертацію з міжнародного права. З 1898 — член літературної секції наукового гуртка «Академічної громади». Був одним з активних учасників українського студентського руху, організатор з'їзду українських студентів у Львові (1899), один з ініціаторів студентських виступів у Львівському університеті (1901) та селянських страйків у Галичині (1902).
У 1899—1902 рр. був членом проводу молодіжної організації «Молода Україна» та одним з редакторів журналу «Молода Україна». Таємний провід, який складався з 10 осіб, започаткував боротьбу за українізацію Львівського університету та один з перших кинув клич боротьби за самостійну Україну.
Після закінчення університету та захисту докторату Лонгин Цегельський деякий час займається адвокатською діяльністю, та згодом покидає її і цілком присвячує себе журналістській і громадсько-політичній діяльності.
Підтримував тісні зв'язки з Миколою Міхновським, видав у Львові його брошуру «Самостійна Україна» (1900). Належав до провідних діячів Української національно-демократичної партії, входив до її керівних органів. У 1907-08 — видавець і відповідальний редактор газети «Діло», редагував газету «Свобода», у 1915-18 — «Українське слово», відповідальний редактор «Літературно-наукового вісника». У 1901 вийшла з друку його брошура «Русь-Україна і Московщина-Росія», що мала широкий суспільний резонанс (була видана «Просвітою» 3-ма накладами і поширена не тільки на Західній Україні, а на Надніпрянщині) Член Головної управи товариства «Сокіл», входив у Надзірну раду товариства «Дністер».
На загальних виборах до австрійського парламенту в 1908 році доктор Лонгин Цегельський був обраний заступником посла — д-ра М.Гібеля, а після його смерті в 1909 році заступив на його місце як посол у парламенті. На виборах 1911 року д-р Л.Цегельський здобув мандат по Ярославській окрузі (Любачів — Ярослав — Чесанів), перемігши графа Тарновського. У 1913 році його обрали послом до Галицького сейму від Бібрецького повіту. В австрійському парламенті Л.Цегельський став секретарем української парламентської репрезентації, активно працював у комісії закордонних справ. Як член цієї комісії їздив з дипломатичними місіями, зокрема в 1914 р. він був у складі австро-угорської дипломатичної місії в Стамбулі, Софії, Бухаресті.
У Стамбулі Цегельський брав участь у декількох зустрічах з турецьким прем'єр-міністром Енвер-пашею. Одним з наслідків цих зустрічей було перевидання у Стамбулі його праці — «Русь-Україна і Московщина-Россія» (Її планували нелегально пересилати з пропагандисткою метою на Наддніпрянську Україну). Лонгин Цегельський також брав участь у дипломатичних поїздках до Берліна і Стокгольма. Очевидно, завдяки цьому в 1914 році в Стокгольмі виходить його книжка «Ukraina sveriges beriglombda bundsforvani» («Україна — колишня шведська союзниця», 180 сторінок), а в 1915 р. у Берліні — праця «Die grossen politischen Aufgaben des Krieges im Osten und die ukrainische Frage».
Ім'я Лонгина Цегельського згадується в «Талергофському альманаху» (Львів, 1925), що видавався Талергофським Комітетом, де його звинувачують у тому, що він брав участь у 2 віденському суді, за результатами якого було засуджені на смерть, але потім помилувані 24 громадські діячі Галичини — москвофіли[1]
У 1914-18 роках був членом усіх провідних українських організацій у Галичині — Головної української ради, Загальної української ради, Бойової управи УСС, Союзу визволення України.
18.10.1918 увійшов до складу Української національної ради ЗУНР-ЗОУНР.
Лонгин Цегельський бере активну участь у підготовці і організації першолистопадового перевороту 1918 року у Львові. В момент утворення першого галицького уряду 9 листопада 1918 року д-р Л.Цегельський стає державним секретарем (міністром) внутрішніх справ ЗУНР. Після відставки голови уряду К.Левицького, на цю посаду Українська Національна Рада призначила С.Голубовича, якому доручили сформувати новий уряд. З 4 січня 1919 року Л.Цегельський в новому уряді обіймає посаду керівника Секретаріату закордонних справ ЗУНР.
1.12.1918 разом з Д. Левицьким підписав у Фастові від імені Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР передвступний договір з Директорією УНР про об'єднання ЗУНР і УНР в єдину Українську державу. Автором тексту цього договору був Л.Цегельський. У складі делегації брав участь в урочистому проголошенні злуки ЗУНР з УНР та в роботі Трудового конгресу України.
22.1.1919 призначений заступником міністра зовнішніх справ Української Народної Республіки. Того ж дня Л. Цегельському була надана честь зачитати Акт злуки між ЗУНР і УНР біля пам'ятника Богдану Хмельницькому у Києві.
Завдяки знанням іноземних мов і досвіду дипломатичної діяльності Лонгин Цегельський очолював переговори з усіма місіями і представниками з-за кордону. Однією з найважливіших місій була місія від Мирної конференції на чолі з французьким генералом, маркізом де Бертелемі. Переговори не увінчались успіхом, оскільки Національна Рада не прийняла умов перемир'я, запропонованих генералом Бертелемі. Л.Цегельський, який вважав за потрібне прийняти умови перемир'я, щоб забезпечити суверенітет хоч над якоюсь територією і отримати визнання держав Антанти, виступив із різкою незгодою і тому 13 лютого 1919 року подав у відставку.
1920—1921 рр. — представник уряду ЗУНР у США. У Нью Йорку Л.Цегельський редагував часопис «Український Вістник», а потім переїхав до Філадельфії, де працював спочатку редактором часопису «Шлях», а в 1943—1950 рр. — редактором популярного часопису «Америка». У Філадельфії в 1937 р. він видав монографію під заголовком «Митрополит Андрей Шептицький». Спричинився до створення Українського Конґресового Комітету Америки, З'єдиненого Українсько-Американського Допомогового Комітету, Літературно-Мистецького Клюбу в Філадельфії.
Помер д-р Лонгин Цегельський 13 грудня 1950 року у Філадельфії, у своєму робочому кабінеті.
Sumber-sumber
Dari kakek nenek sampai cucu-cucu
ORDN: 1856
pekerjaan: 1856 - 1861, Закомар’є, Золочівський повіт
perkawinan: ♀ Теодора Богачевська , Ожидів
pekerjaan: 1859 - 1860, Ожидів, Золочівський повіт, опікувався парохією
pekerjaan: 1861 - 1862, Ляцьке Велике, Золочівський повіт, адміністратор парохії
wafat: 25 Juli 1862, Ляцьке Велике, Золочівський повіт
ORDN: 1877
pekerjaan: 1877 - 1879, Цішки, Золочівський повіт, тепер Чішки; адміністратор парохії
pekerjaan: 1879 - 1880, Загір’я, Зборівський повіт, адміністратор парохії
pekerjaan: 1882 - 1899, Голосковичі, Бродівський повіт, сотрудник, адміністратор парохії
pekerjaan: 1899 - 1936, Подусів, Перемишлянський повіт, парох
wafat: 27 Juli 1936, Подусів, Перемишлянський повіт
pendidikan: 1904, Львів, закінчив Українську академічну гімназію
pendidikan: 1905 - 1907, Львів, теологія у Львівському університеті
pendidikan: 1907 - 1910, Іннсбрук
pendidikan: 1910 - 1913, Відень, доктор теології
perkawinan: ♀ Ольга Левинська (Цегельська)
ORDN: 29 Desember 1912, Львів
pekerjaan: > 1913, Стрий, сотрудник, катехит
pekerjaan: 1918?, Будапешт, пасторальна праця
pekerjaan: 1919 - 1920, Завадів, Стрийський повіт, адміністратор парохії
pekerjaan: 1920 - 1929, Городок, гімназійний вчитель
pekerjaan: 1930 - 1931, Мшана, Городоцький повіт
pekerjaan: 1930 - 1932, Львів, професор морального богослов’я
pekerjaan: 1931 - 1936, Городок, гімназійний вчитель
pekerjaan: 1937 - 1941, Любінь Великий, адміністратор парохії
pekerjaan: 1941 - 1945, Камінка Струмилова, сотрудник парохії
EVEN: 17 Maret 1945, арешт
EVEN: 15 Desember 1945 - 1955, ув’язнення - Мордовія, Потьма, Кемерово
pekerjaan: 1955 - 1970, Львів, підпільний душпастир УГКЦ
wafat: 8 Juni 1970, Львів, УРСР, СРСР
