Григорій Григорович Іваненко b. 1720? d. 1790?

Dari Rodovid ID

Orang:400128
Langsung ke: panduan arah, cari
Marga (saat dilahirkan) Іваненки
Jenis Kelamin Pria
Nama lengkap (saat dilahirkan) Григорій Григорович Іваненко
Orang Tua

Григорій Іванович Іваненко [Іваненки]

Розанда-Олександра [?]

Momen penting

1720? lahir: Гетьманщина

kelahiran anak: Андрей Григорьевич Иваненко [Іваненки]

kelahiran anak: Семён Григорьевич Иваненко [Иваненки]

kelahiran anak: Фёдор Григорьевич Иваненко [Иваненки]

perkawinan: Анна Фёдоровна Ширай (Иваненко) [Шираи] b. 1726?

1748? kelahiran anak: Гетьманщина, Петро Григорович Іваненко [Іваненки] b. 1748?

1761 kelahiran anak: Гетьманщина, Олександр Григорович Іваненко [Іваненки] b. 1761

1790? wafat:

Catatan-catatan

Cын Григория – Григорий Григорьевич Иваненко был последним (12-ым) полковником Переяславского полка Малороссийского казачьего войска, служил под начальством П.А. Руменцева. В битве у реки Кагул он «отличился и был изранен». В 70-е годы XVIII века Г.Г. Иваненко управлял переяславскими имениями графа П.А. Румянцева, а с 1782 по 1790 год был председателем киевской гражданской палаты. Известно о двух его сыновьях – Федоре и Семене. Оба брата были хорошо знакомы с Тарасом Шевченко, с которым встречались в селе Ковалевка, где собирались кирило-мефодиевцы. Именно Федор Григорьевич и был отцом упомянутого Григория Федоровича Иваненко.

У 1753 році між спадкоємцями Андрія та Якова Полуботків відбувався суд за розподіл маєтностей. І тут уперше виникає назва хутора Ковалівки: "В Чумгацком хуторе (як бачимо, стара назва хутір Шелехівський вже забулася) как по иску состоял Шелехувский, нене называющийся Ковалевкою, за яром вниз по речке Чумгаку зовомое городище как оное в себе было и нынче есть…” Слобода Ковалівка була відсуджена від бунчукових товаришів Семена та Василя Полуботків і передана родичці по жіночій лінії Насті Мирович-Заруцькій, Петру та Якову Мировичам та Галі Славатинській. Н. Мирович-Заруцькій дісталось 16 хат, а решті названих спадкоємців по 15 хат кожному. Відповідно були поділені ліс, орне поле, польові сінокоси, два стави з греблями, вітряк та інше майно. У 1756 - 1758 роках бунчуковий товариш Переяславського полку Григорій Іваненко поступово скупив всі ці землі і на довгі роки закріпив їх за своїми нащадками. У 1764 році вже полковник Переяславський Григорій Іваненко мав у Ковалівці 289 душ посполитих селян.

Пріятельское письмо пѳрѳяславскаго полковника Иваненка къ погарскому земскому судьѣ Лашкевичу, 1797 г. «М. г. мой и другъ Степанъ Иванович. Будучи я боленъ и не ездя в канцелнрш, и позабилъ било о вашемъ новарѣ, что бежалъ отъ васъ, а нынѣ вспомнѣвъ об немъ, охотно приступаю к оказанію вамъ благоучинности моей взнакъ благодарности за оказанную и отъ васъ. Посилаю его и дѣвку с нимъ к вамъ. Онъ тепіеръ, думаю, не станетъ утѣкать, висыдѣвши в осгрозѣ близко полгода. Хоти же отъ моей жени ска­зана и претенсія к нему на 15 р., но я ону по дружбѣ вашей оставляю.

Извинѣге моне за нескору присылку; истинно виновна тому болѣзнь моя и забвеніе о семь, о чемъ я сердечно сожалѣю, пребивая отъ вѣрна сердца вашего високоблагородія, мил. государя моего, по­корной слуга Григорий Иваненко. 777 году, декабря 1 д. С Ковалювки»...) (Съ подлинника).

Объ Иваненкѣ (Григорій Григорьевич!,) см. Русск. Арх. 1875 г., Ш, 297), а о Степанѣ Ивановичѣ Лашкевичѣ (р. 1734 | 1782) см. Кіевск. Стар. 1887 г., декабрь. 699 701).

Обозначенная здѣсь Ковалевка составляла одно изъ имѣній Иваненка; повидимому, это было теперешнее село Пирятинскаго уѣзда (при рч. Чумгакѣ).

У селі багато прізвищ Коваль, Палієнко, Кривоніс та інші, що ще раз засвідчує про приналежність жителів цього району до козацького роду. Та й архівні дані князя Рєпніна вказують на те, що це поселення було закуплено бунчуковим товаришем Григорієм Іваненком на протязі трьох років ( 1756 – 1758 ) у Миновичів, які до цього часу володіли слободою Ковалівка. Пізніше цим селом володіли Кочубеї, Капністи. В 40-х роках 19 ст. двічі побував у Ковалівці Т.Г.Шевченко, приїжджаючи на гостину до О.В.Капніста, з яким познайомився у князя Рєпніна в Яготині.


Dari kakek nenek sampai cucu-cucu

Kakek-nenek
Иван Богатый Ионенко
militer: гетман Дубосарский в Молдове и Валахии
militer: полковник Брацлавского полка с 1706 года
Kakek-nenek
Orang Tua
Григорій Іванович Іваненко
militer: Брацлавський полковник, після
militer: бунчуковий товариш
perkawinan: Розанда-Олександра
Orang Tua
 
== 3 ==
== 3 ==
Anak-anak
Андрей Григорьевич Иваненко
militer: значковый товарищ, позднее знатный войсковый товарищ
militer: генерал-майор с 1788 года
perkawinan: Олександра Олександрівна Коробовська (Іваненко, Долгорукова)
Александра Алексеевна Фуникова (Иваненко)
lahir: 1741, Российская империя
perkawinan: Семён Григорьевич Иваненко
wafat: 27 Juni 1827, Москва, Российская империя
Anak-anak
Cucu-cucu
Cucu-cucu

Peralatan pribadi